Книга «Нічне небо»: розділ сузір’я

Книга «Нічне небо»: розділ сузір’яКраса, таємничість, романтика, захоплення, подив…саме такі емоції викликає споглядання нічного неба, яке вкрите міріадами різнобарвних зірок. Всі вони відрізняються за розмірами і кольором,а деякі є складовими частинами прекрасних сузір’їв, що відомі з давніх-давен. Щоночі ми можемо милуватися цими дивовижними і такими далекими зорями… А що ж вони приховують?

Перше враження від зоряного неба – це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді неозброєним оком на небі можна побачити лише близько 6 тисяч зірок! Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних вимірів помітити його впродовж сотень і навіть тисяч років неможливо. Ця обставина дозволила за незапам’ятних часів намалювати по найяскравіших зорях перші «зоряні візерунки» – сузір’я. Сузір’я – це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву. На початку ХХ століття налічувалося 108 сузір’їв. Проте, на конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу в 1922 році їхню кількість було зменшено до 88. Тоді ж було встановлено й нові межі сузір’їв, що існують досі.

ІІ столітті до н.е. давньогрецький вчений Клавдій Птолемей у своїй праці «Альмагест» описав 48 сузірїв. До їх числа увійшли два сузір’я, які древні греки називали найромантичнішими – це Андромеда і Персей.

За легендою Андромеда була дочкою ефіопського царя Цефея і цариці Кассіопеї. Якось красуня Кассіопея прогнівила морських німф, оголосивши, що вона вродливіша від них. Ображені німфи вблагали бога морів Посейдона покарати нахабну царицю. З того часу стражданням і плачем сповнилося царство Цефея: величезна морська потвора постійно спустошувала колись квітучі землі. Щоб зняти прокляття цар змушений був віддати на поталу страшному чудовиську власну дочку. Але зявився хоробрий Персей і врятував прекрасну Андромеду.

Андромеда – це сузір’я північного неба, що знаходиться на відстані 2,25 млн. світлових років від нашої планети. До нього входить одна з найближчих до Землі спіральних галактик – Туманність Андромеди. Діаметр галактики понад 180 тисяч світлових років, і вона включає в себе близько 300 млрд. зірок. Найбільш яскрава зірка сузір’я – Альфераз. Цікаво, що європейські вчені помітили сузір’я на початку XVII століття, хоча персидський астроном ас-Суфі спостерігав Туманність Андромеди називаючи її «маленькою хмаркою» ще в Х столітті!

Нещодавно астрономи повідомили, що величезне сузір’я Андромеди розширюється за рахунок поглинання зірок інших галактик. Група експертів з різних країн, що займалися складанням карти Андромеди, виявили зірки, які є залишками «карликових галактик». Результати дослідження були опубліковані в журналі Nature. Це відкриття підтвердило давню теорію формування галактик, відому як ієрархічну: за нею, великі галактики силою свого тяжіння притягують до себе менші і врешті втягують їх, при цьому вони ще більше зростають за їхній рахунок. Наразі вчені кажуть, що таке саме відбувається і з нашою галактикою – Чумацьким (Молочним) Шляхом. Та зсередини це видно гірше. Галактика  Андромеди за космічними масштабами не дуже далеко від нашої, та й до того ж, як вважають, вона майже така сама. І тому саме її обрали вчені для свого дослідження. Помітили, що близька до неї галактика Трикутник витягнена в її бік, тобто Андромеда ніби всмоктує в себе його зірки. Припускають, що колись ці галактики зустрінуться з нашою, а от хто кого переможе у майбутньому протистоянні передбачити не може ніхто. У всякому разі поки-що.

Андромеда ніби напрямлена в сторону до сузір’я Персей, мабуть саме тому їх так назвали. Адже за грецьким міфом прикута Андромеда також протягувала руки до Персея благаючи про допомогу. Хоробрий Персей врятував красуню. Щасливі батьки погодилися віддати Андромеду йому за дружину. Відтоді герої цього міфу з’являються на нічному небі у вигляді сузір’їв.

Отже, сузір’я Персей розміщене в Молочному шляху на схід від Андромеди. Займає площу в 615.0 квадратного градуса і містить в  собі 153 зірки, які можна спостерігати неозброєним оком. Найбільша зірка Персея називається – Мірфак (з араб. «лікоть») – це блідо-жовтий надгігант  блиском 1,8 зоряної величини. Дивовижною є затемнювано-мінлива зірка Алголь (з араб. «диявол») – це складна система, що складається з 3 або 4 зірок, дві з яких із періодом 2,87 доби затемнюють одна одну. В ці моменти сяйво зорі зменшується від 2,06 до 3,28 зоряної величини. Першим це затемнення виявив 8 листопада 1670 року професор Джемініано Монтанарі (1633 – 1687) із Модени (Італія). Напрочуд цікаво спостерігати подвійно розсіяне скупчення Персея, віддалене на 6,5 тисяч світлових років, яке в той же час має чотири видиму величину.

Щоразу дивлячись на зірки ми захоплюємось їхньою красою, запитуємо себе,які вони, з чого складаються, як називаються. Якось мені майнула думка, що нічне небо – це наче книга, де зорі – літери, сузір’я – слова, а галактики – речення, треба просто вміти читати цю книгу. В сиву давнину читати її могли лише обрані, проте в наш час таку змогу має кожен. Було б бажання, як мовиться…і все далеке стане набагато ближчим, і таємниці розкриються.

Вам також сподобається:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *